Йододефіцитні стани та Йодіс
Йод - важливий мікроелемент. Практично кожен житель України відчуває нестачу йоду.
На сьогоднішній день проблема йододефіциту стоїть на одному рівні із захворюваннями ССС і ЦНС. У світі від йододефіциту потерпають близько 300 млн. чоловік. 1 млрд. - це група ризику по йододефіциту. Серед 300 млн. чоловік - 5 млн. з проявами кретинізму і недоумства. Раніше, в 1989 р., на території СРСР вже було 10 млн. чоловік, ща страждали від йододефіциту, а зараз вже в 10 разів більше.
Зоб - це захворювання щитовидної залози, відоме людству давно: ще з 2500 - 1500 рр. до нашої ери. Цікаво, що вже в ті далекі часи лікували зоб не тільки заклинаннями, а й застосовували висушену щитовидну залозу тварин, тобто цілком сучасний метод лікування - препарат тиреоїдин, який широко застосовується в даний час. Однак, незважаючи на тисячолітню історію, свою назву щитовидна залоза отримала лиш у 17 ст. Тоді припускали, що вона служить ніби щитом для інших життєво-важливих органів або, названа так вченими, - талоном і Вассіліусом. Тривалий час функція щитовидної залози залишалася невідомою, і лише дослідження 1836 дали можливість припускати, що вона має певні внутрішньосекреторні функції. Щитовидна залоза розташована по передній поверхні шиї на рівні 3-4 горлового хряща і складається з 2-х часточок і перешийка. Сполучнотканинна капсула ділить її на часточки. Кожна часточка складається з фолікулів, в яких виробляється гормон щитовидної залози. 2 гормони щитовидної залози - йодовмісні (тироксин та трийодтиронін), регулюють ріст і перебіг обмінних процесів у організмі, споживання тканинами кисню. А третій гормон – тіреокальцитонін – регулює обмін кальцію.
Тиреоїдні гормони відіграють величезну роль в організмі людини:
- Стимулюють синтез білків, беруть участь в утворенні вуглеводів;
- Знижують рівень холестерину в організмі;
- Впливають на імунітет;
- Забезпечують контроль за фізичним і розумовим розвитком;
- Впливають на репродуктивну функцію жінок в дітородному віці.
Під впливом різних факторів, зокрема наявності йододефіциту, хронічних захворювань носоглотки, захворювання зубів, важких хронічних запальних захворювань щитовидна залоза досягає різних розмірів і порушується вироблення гормонів щитовидної залози.
У тому випадку, коли щитовидна залоза виробляє надмірну кількість йодовмісних гормонів, розвивається хвороба, яка називається тиреотоксичним зобом, або Базедова хвороба.
Нерідко у цілком здорових людей, зокрема у дітей в період інтенсивного росту (5-7 років, 10-12 років, підлітків), в період статевого дозрівання щитовидна залоза може бути дещо збільшена, що пов'язано з підвищеною потребою організму в гормонах щитовидної залози. Таке помірне збільшення спеціального лікування не вимагає. Якщо в організм не надходить достатня кількість йоду з водою, продуктами, то щитовидна залоза починає активніше працювати, щоб захопити більше йоду, і збільшується в розмірі - з'являється дифузний зоб.
Ми говорили, що щитовидна залоза складається з перешийка і 2-х часточок. При огляді щитовидна залоза зазвичай не пальпується. За класифікацією Юнеско, збільшення щитовидної залози при йододефіциті визначається наступними розмірами.
0 ступінь - відсутність збільшення щитовидної залози. У нормі щитовидна залоза не промацується.
1 ступінь - якщо розмір щитовидної залози дорівнює розміру першої фаланги великого пальця.
2 ступінь - якщо щитовидну залозу просто видно на око при закинутій голові, а при пальпації визначається перешийок і частки.
Все, що більше 2 ступеня - це вже еутиреоїдний зоб, тобто збільшення щитовидної залози 3 ступеня і більше. Ці діти підлягають диспансерному спостереженню у лікаря-ендокринолога, УЗД обстеженню та визначенню рівня гормонів щитовидної залози. Іноді зростанню щитовидної залози сприяють перенесені простудні захворювання, алергічна настороженість організму, спадкові фактори (наявність зоба у батьків). Якщо збільшення щитовидної залози спостерігається в певних районах, де виявлено недостатність йоду, - говорять про ендемічний зоб, а район цей вважається ендемічним.